В 2013 році Масляна припадає на 11 березня.
Масляна походить від старовинного язичницького свята проводів зими, що зберігалося після прийняття християнства. Це перш за все багато ситної їжі, тому немає нічого заторного в тому, щоб в цей час поласувати, скуштувати самих різноманітних страв і не відмовляти собі ні в чому.
Головною стравою на масляну є, як відомо, млинці, які печуть кожного дня з понеділка.
Також Масляна відома всенародним гулянням: це танці, співи, катання з гірок, на санчатах, спорудження масляного опудала, костри тощо. Триває масляна тиждень.
Здорова сім’я - в ній здорова дитина,
Щасливий взірець майбуття України
І варто батькам все життя пам’ятати:
Від вас особисто залежить багато.
Отож не шкодуйте ні часу, ні сили
Щоб дужим зростало дитя ваше миле!
Бо так завжди: від віку й донині
Сім’я- берегиня здоров’я дитини!
Щедрівки — величальні українські народні обрядові пісні, які виконуються під Новий рік і під Йордан у Щедрий Вечір. Відповідно до різдвяно-новорічних звичаїв, щедрівки, як і колядки, величають господаря та членів його родини.
У щедрівках висловлюється побажання багатого врожаю, добробуту, приплоду худоби, доброго роїння бджіл. Поетичне слово в щедрівках і колядках виконує магічну функцію.
У давніх щедрівках і колядках відбилися часи Київської Русі й збереглися образи князівсько-дружинного побуту. Проте у щедрівках і колядках християнського циклу переважають мотиви біблійних і євангельських та апокрифічних оповідань: картини народження Христа, поклоніння волхвів і пастухів. У багатьох щедрівках і колядках християнські мотиви і євангельські оповідання сполучені з життям і побутом українського селянина («Господь волики гонить, Пречиста Діва їсточки носить, а святий Петро за плугом ходить»). Образи святих вводяться, щоб надати ще більшої магічної сили поетичній формулі.
Щедрівки і колядки християнського циклу відзначаються своїм глибоким етичним змістом і великою мистецькою красою. Основні мотиви їх — християнськалюбов, милосердя, глибока пошана до матері.
Щедрівки відрізняються від колядок неодмінним приспівом «Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на весь вечір».
Багатством змісту і поетичною формою щедрівок захоплювалися українські письменники і композитори, зокрема Микола Лисенко, Микола Леонтович (відомий«Щедрик»), Кирило Стеценко, Михайло Вериківський, Костянтин Данькевич та інші.